1. Орфографічний словник української мови

здохлий

здо́хлий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до здохнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здохлий — здо́хлий: ◊ купе́ць на здохлу ри́бу → купець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. здохлий — ЗДО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до здо́хнути; // У знач. прикм. — А в другого [кріпака] кінь упав дорогою. Стоїть, бідолаха, над здохлим конем, як очманілий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 49); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. здохлий — Здо́хлий, -а, -е Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22. Словник української мови Грінченка