1. Орфографічний словник української мови

здурілий

здурі́лий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здурілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до здуріти. 2》 у знач. прикм. Безглуздий, безтямний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здурілий — БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ розм., СТЕ́РЯНИЙ розм., ЗДУРІ́ЛИЙ підсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙ підсил. розм. Я йшов стривожений, безтямний, німий (І. Словник синонімів української мови
  3. здурілий — ЗДУРІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до здурі́ти. Цар [Ворон], здурілий від воєнного запалу, кинувся на мене зі своїми міністрами і давай мене бити, дзьобати, дряпати (Фр., VI, 1950, 109). 2. у знач. прикм. Безглуздий, безтямний. Словник української мови в 11 томах