зобиджати

зобиджа́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобиджати — і зобижати, -аю, -аєш, недок., зобидити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Викликати у кого-небудь почуття образи; ображати, скривджувати. || Безчестити (жінок, дівчат). 2》 Заподіювати кому-небудь матеріальні збитки, кривдити в чому-небудь. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зобиджати — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  3. зобиджати — ЗОБИДЖА́ТИ і ЗОБИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОБИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Виклика́ти у кого-небудь почуття образи; ображати, скрив-джувати. Словник української мови в 11 томах