1. Орфографічний словник української мови

зобов'язувати

зобов'я́зувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобов'язувати — (кого) покладати відповідальність на кого, фр. зв'язувати <н. з. підпискою>, змушувати <н. присяга змушує>; п-к -УЮЧИИ, обов'язковий для кого, нормативний, юр. зобов'язальний. Словник синонімів Караванського
  2. зобов'язувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  3. зобов'язувати — -ую, -уєш, недок., зобов'язати, -яжу, -яжеш, док., перех. Накладати на кого-небудь якісь обов'язки, примушувати когось виконувати що-небудь. || Примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зобов'язувати — ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ'Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИ на кого, що, розм.; ШАНТАЖУВА́ТИ (вимагати за допомогою шантажу). — Док. Словник синонімів української мови