1. Орфографічний словник української мови

золотіти

золоті́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотіти — -іє, недок. Те саме, що золотитися 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. золотіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
  3. золотіти — Золоті́ти, -ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. золотіти — ЗОЛОТІ́ТИ, і́є, недок. Те саме, що золоти́тися 1, 2. У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546); По грядках — мак і квіти, І сонях золотів (Мал., Серце.., 1959, 158); Все розцвітало, золотіючи від заходового сонця (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 284). Словник української мови в 11 томах
  5. золотіти — Золотіти, -тію, -єш гл. 1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. О. 1861. XI. 100. Глина така жовта, аж золотіє. Волч. у. 2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів. МВ. І. 65. Словник української мови Грінченка