1. Орфографічний словник української мови

зрадливець

зрадли́вець

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадливець — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  2. зрадливець — -вця, ч., рідко. Те саме, що зрадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадливець — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Словник синонімів української мови
  4. зрадливець — ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Те саме, що зра́дник. Я жив — боровсь, та довелось Од зради помирать; Одним журюсь, що не вдалось Зрадливця покарать (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 39). Словник української мови в 11 томах