1. Орфографічний словник української мови

зранювати

зра́нювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зранювати — -нюю, -нюєш, недок., зранити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Заподіювати рани, рану. 2》 перен. Спричиняти кому-небудь душевний біль, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зранювати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. зранювати — ЗРА́НЮВАТИ, нюю, нюєш, недок., ЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Заподіювати рани, рану. Михайло вибрався в провулок і пішов попід стінами колишніх будинків, зранюючи босі ноги об гостре каміння (Загреб. Словник української мови в 11 томах