зронити

Значення в інших словниках

1. зронити — зроню, зрониш, док., перех., поет. 1》 Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу. 2》 перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.). 3》 перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зронити — ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М. Словник синонімів української мови
3. зронити — ЗРОНИ́ТИ, зроню́, зро́ниш, док., перех., поет. 1. Не втримати, ненавмисне впустити. Понад берегом ходила, В море перстень той зронила (Порв., Казка.., 1958, 50). Зрони́ти сльозу́ (сльози́нку) — упустити сльозу; заплакати. Словник української мови в 11 томах
4. зронити — Зронити см. зроняти. Словник української мови Грінченка