зрілий

зрі́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрілий — ДОЗРІЛИЙ, о. в соку. Словник синонімів Караванського
  2. зрілий — [зр’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. зрілий — -а, -е. 1》 Який досяг повного розвитку. || Власт. людині, що досягла повного розвитку (про вік, пору життя). 2》 перен. Який має великий досвід, досяг високої майстерності, цілком сформований. || Глибоко продуманий, створений, здійснений на основі великого досвіду, майстерності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зрілий — 1. (овоч) стиглий, достиглий, вистиглий, перестиглий 2. (хлопець) дійшлий, мужній, змужнілий Словник чужослів Павло Штепа
  5. зрілий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник синонімів української мови
  6. зрілий — ЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який досяг повного розвитку. Василь крадькома приглядався до Терезки. Він ніби вперше помітив, що перед ним сидить зріла дівчина, як ці грона винограду, що лежать на серветці (Томч., Готель.., 1960, 161); // Власт. Словник української мови в 11 томах