1. Орфографічний словник української мови

зумовити

зумо́вити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зумовити — див. зумовлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зумовити — ЗУМО́ВЛЮВАТИ (бути умовою чого-небудь), ОБУМО́ВЛЮВАТИ, ВИЗНАЧА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідко. — Док.: зумо́вити, обумо́вити, ви́значити. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача — його вдача, інтереси й смаки (Ю. Словник синонімів української мови
  3. зумовити — ЗУМО́ВИТИ див. зумо́влювати. Словник української мови в 11 томах