1. Орфографічний словник української мови

з'єднання

з'є́дна́ння

іменник середнього роду

дія

з'є́днання

іменник середнього роду

те, що з'єднує; місце, де щось з'єднується; військова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'єднання — [зйеднан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  2. з'єднання — I з'єдн`ання-я, с. 1》 Дія за знач. з'єднати і з'єднатися. 2》 Те, що з'єднує що-небудь із чимось; місце, де що-небудь з'єднано з чимось. II з'`єднання-я, с. Велика військова одиниця, яка складається з кількох частин одного або різних родів військ. Великий тлумачний словник сучасної мови