йо

Значення в інших словниках

1. йо — виг., діал. Уживається для вираження здивування; невже. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. йо — йо так (ст): Розтягнув губи ще ширше й кивнув головою до Лінивого Льолька: “Но ні?..” Льолько примкнув і відчинив очі: “Йо!” (Нижанківський); – Може, тобі щось дати? – Йо. – Ну? – Ноги з риби. – 3 цибулькою? – Гу́ляй кажу!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. йо — 1. виг. Здивування. Йо! Ого-го! 2. частка. Так. Ти прийдеш сьогодні? — Йо, звичайно. Словник сучасного українського сленгу
4. йо — мол. 1. вигук.; евфем. Вираження досади або здивування. 2. невідм.; несхвальн. Дурна, вперта людина. КСМС. Словник жарґонної лексики української мови
5. йо — ЙО, виг., діал. Уживається для вираження здивування; невже. — Йо! — гукнули дівчата і підбігли розглядати [намальованого солдата] (Кв.-Осн., II, 1956, 18). Словник української мови в 11 томах