карабінка

карабі́нка

іменник жіночого роду

карабін

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карабінка — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст. Словник синонімів української мови
  2. карабінка — КАРАБІ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що карабі́н. Зелений шум пливе над ними неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (Сос. Словник української мови в 11 томах