каракурт

караку́рт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракурт — -а, ч. Отруйний павук, поширений у пустелях Середньої Азії та в степах Криму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракурт — КАРАКУ́РТ, а, ч. Павук із чорним тільцем і червоними плямами на черевці самця та молоді, отрута якого (особливо самиці) надзвичайно небезпечна, навіть смертельна. Що це? Воно, те зерно, почало роздуватись і ворушитися, воно... оживало!!!... Словник української мови у 20 томах
  3. каракурт — Отруйний павук; трапляється у Пд. Африці, Азії та пд. Європі; довж. тіла бл. 15 мм; павутиння закладає над поверхнею землі; укуси небезпечні і для людини. Універсальний словник-енциклопедія