карамель

Значення в інших словниках

1. карамель — -і, ж. 1》 збірн. Сорт твердих цукерок, що їх виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. 2》 спец. Палений цукор, що вживається для фарбування кондитерських виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. карамель — Натуральний коричневий харчовий барвник, який отримують шляхом нагрівання сахарози, глюкози або інвертованого цукру; додається до пива, тіста; біла к. — цукрово-патоковий сироп, який використовується головним чином для виробництва карамельних цукерок. Універсальний словник-енциклопедія
3. карамель — КАРАМЕ́ЛЬ, і, ж. 1. збірн. Сорт твердих цукерок, які виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. Після штампування й охолодження готова карамель надходить на швидкодіючі загортальні автомати (Наука.., 1, 1955, 14). Словник української мови в 11 томах