1. Орфографічний словник української мови

квачик

ква́чик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квачик — -а, ч. Зменш. до квач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квачик — КВА́ЧИК, а, ч. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс .. сирвасер у пляшечці з квачиком (А. Свидницький); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм (В. Словник української мови у 20 томах
  3. квачик — ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски.. Словник синонімів української мови
  4. квачик — КВА́ЧИК, а, ч. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс.. сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955, 152); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм (Собко, Біле полум’я, 1952, 142). Словник української мови в 11 томах
  5. квачик — Квачик, -ка м. ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія). Словник української мови Грінченка