1. Орфографічний словник української мови

кихкати

ки́хкати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кихкати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
  2. кихкати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що сміятися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кихкати — КИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смія́тися 1. Ще тільки Макар пустив під лоба очі, готуючись співати, як Піхтір почув, що в його [в нього] починає щось кихкати усередині (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. кихкати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. кихкати — КИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смія́тися 1. Словник української мови в 11 томах
  6. кихкати — Ки́хкати, -каю, -єш гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103. Словник української мови Грінченка