1. Орфографічний словник української мови

клень

клень

іменник чоловічого роду, істота

риба

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клень — Клень: — головень, риба з великою головою з породи коропів [II-IV] — головень, риба з породи коропів [18] — коропувата риба з великою головою, головатень [VI] — риба головень з породи коропів [21] — різновид річкової риби [15] Словник з творів Івана Франка
  2. клень — -я, ч., діал. Головень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клень — КЛЕНЬ, я, ч., діал. Головень. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені (І. Франко); Клені, як шишки, упали, Наїживши луску червону, І сині плавники марени Застигли тінями у спеці Зів'ялих папоротей (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  4. клень — ГО́ЛОВЕНЬ (прісноводна риба родини коропових з великою головою), ГОЛОВА́НЬ, КЛЕНЬ діал. У липневий період добре клює судак, жерех, сазан, лящ, плітка, карась, в'язь, лин, сом, головень (з журналу); Він.. був байдужий до сомів і голованів (П. Словник синонімів української мови
  5. клень — КЛЕНЬ, я, ч., діал. Головень. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені (Фр., III, 1950, 7). Словник української мови в 11 томах
  6. клень — Клень, -ня м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24. Словник української мови Грінченка