кмітувати
кмітува́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кмітувати — Кмітува́ти: — зауважити, помітити [51] — пильнувати, доглядати [30] кмі́тувати: замѣчать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- кмітувати — КМІТИТИ, міркувати розмірковувати; спостерігати, стежити; помічати, зауважувати. Словник синонімів Караванського
- кмітувати — див. думати Словник синонімів Вусика
- кмітувати — див. кмітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кмітувати — КМІТУВА́ТИ див. кміти́ти. Словник української мови у 20 томах
- кмітувати — Слідкувати, спостерігати, помічати, пильнувати, доглядати Словник застарілих та маловживаних слів
- кмітувати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
- кмітувати — Кме[і]тува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кмітувати — КМІТУВА́ТИ див. кміти́ти. Словник української мови в 11 томах