ковдра
ко́вдра
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковдра — Накривало, укривало, покривало, (ткана) коць, ліжник, жм. рядно, одіяло. Словник синонімів Караванського
- ковдра — Ковдра, коц, ліжник, укривало Останнім часом слово ковдра стало витискати з ужитку інші українські слова, що також є відповідниками російського одеяло. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- ковдра — -и, ж. Тепле вкривало, здебільшого на ваті, яким люди накриваються в постелі. Симптом ковдри мед. — наполегливі спроби хворого з потьмареною свідомістю утримувати ковдру, яку з нього знімають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковдра — КО́ВДРА, и, ж. Тепле покривало, перев. вовняне, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було (С. Словник української мови у 20 томах
- ковдра — тягти́ (тягну́ти) ко́вдру на се́бе. Діяти на догоду власним інтересам; думати лише про себе, бути корисливим. У боротьбі за владу кожна партія, зрозуміла річ, намагається тягнути ковдру на себе (З газети). Фразеологічний словник української мови
- ковдра — КО́ВДРА (тепле покривало, яким люди накриваються в постелі), ОДЯГА́ЛО діал. Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Спати його клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок). — Пор. Словник синонімів української мови
- ковдра — Ко́вдра, -ри; ко́вдри, ко́вд(е)р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ковдра — КО́ВДРА, и, ж. Тепле вкривало, звичайно на ваті, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоде (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- ковдра — Ковдра, -ри и ковдря, -рі ж. Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168. Словник української мови Грінченка