1. Орфографічний словник української мови

кокош

ко́кош

іменник чоловічого роду, істота

півень

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокош — Півень [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. кокош — див. півень Словник синонімів Вусика
  3. кокош — -а, ч., діал. Півень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кокош — КО́КОШ, а, ч., діал. Півень. Два кокоші жито молотили, дві курочки-чорнушечки у млин поносили (дитяча лічилка); Кокош сидить на вишні (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. кокош — кокош (кокошь) курка, квочка; півень Словник застарілих та маловживаних слів
  6. кокош — ПІ́ВЕНЬ (свійський птах), КО́ГУТ діал., КО́КОШ діал.; ҐАЛАҐАН (з великою головою і голою шиєю). В хліві спросоння півень кудкудакнув по-дурному, а потім коротко й злякано проспівав (Є. Словник синонімів української мови
  7. кокош — КО́КОШ, а, ч., діал. Півень. Кокош сидить на вишні (Фр., VIII, 1952, 68). Словник української мови в 11 томах
  8. кокош — Ко́кош, -ша м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558. Словник української мови Грінченка