колбочка
ко́лбочка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колбочка — -и, ж. 1》 Зменш. до колба. 2》 перев. мн., анат. Один із видів світлочутливих клітин сітківки ока, завдяки яким людина й хребетні тварини можуть бачити вдень і сприймати кольори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колбочка — КО́ЛБОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ко́лба. На досліднім полі був будинок, призначений виключно для агронома. Тихий, начисто вимазаний, з силою зразкового насіння в невеликих колбочках, зразками ґрунту, розмальованими діаграмами (М. Словник української мови у 20 томах
- колбочка — КО́ЛБОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ко́лба. Двоє присіли навпочіпки коло табуретів, що стояли прямо на проходах..,— орудували численними скляночками та колбочками (Шовк., Інженери, 1956, 175). 2. перев. мн., анат. Словник української мови в 11 томах