колінко
колі́нко
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колінко — -а, с. Те саме, що коліно 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- колінко — КОЛІ́НКО, а, с. Те саме, що колі́но 1. Настя, вся тіпаючись, скочила з полу і стала на колінки... (Панас Мирний); Но що се за велет потужний, Що гордо, мов ворог, підніс Чоло своє темне до сонця, А в землю по колінки вріс? (І. Словник української мови у 20 томах
- колінко — КОЛІ́НКО, а, с. Те саме, що колі́но 1. Настя, вся тіпаючись, скочила з полу і стала на колінки… (Мирний, IV, 1955, 88); Но що се за велет потужний, Що гордо, мов ворог, підніс Чоло своє темне до сонця, А в землю по колінки вріс? (Фр., XIII, 1954, 102). Словник української мови в 11 томах