комбінаторика

Значення в інших словниках

1. комбінаторика — -и, ж. Розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. комбінаторика — КОМБІНАТО́РИКА, и, ж. Розділ математики, присвячений розв'язанню задач вибору та розташування елементів деякої, звичайно, скінченної множини відповідно до заданих правил. Метою комбінаторики є вивчення комбінаторних конфігурацій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. комбінаторика — комбінато́рика (від лат. combino – з’єдную, сполучаю) частина математики, об’єктом дослідження якої є сполуки довільних елементів. Словник іншомовних слів Мельничука
4. комбінаторика — Розділ математики, що займається визначенням числа елементів скінченних множин, які утворюються у визначений спосіб (як-от, множина сполучень, перестановок, розміщень); своїм розвитком к. завдячує теорії ймовірності, теорії графів, теорії чисел, у яких знайшла широке застосування. Універсальний словник-енциклопедія
5. комбінаторика — КОМБІНАТО́РИКА, и, ж. Розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів. Словник української мови в 11 томах
6. комбінаторика — (лат. — сполучати) Один з композиційних засобів, що полягає у складанні значної кількості варіантів із заданих елементів, що досягається їх чергуванням, попарним з'єднанням, перестановкою, дзеркальним повтором. Архітектура і монументальне мистецтво