1. Орфографічний словник української мови

комісіонер

комісіоне́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комісіонер — -а, ч. Посередник у торговельних операціях, який виконує доручення за певну винагороду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комісіонер — Посередник Словник чужослів Павло Штепа
  3. комісіонер — КОМІСІОНЕ́Р, а, ч. Посередник у торговельних операціях, особа, яка виконує комісійну послугу за певну винагороду. Тут щодня ходить комісіонер до Ялти (Леся Українка); Він підрядив комісіонера й виклав йому свої бажання: простора... Словник української мови у 20 томах
  4. комісіонер — (англ. commission agent) 1. особа, яка продає та купує товари від свого імені, але за рахунок і за дорученням товаровиробника або посередника за обумовлену винагороду (комісію). К. діє в межах наданих йому повноважень. Економічний словник
  5. комісіонер — комісіоне́р (франц. commissionnaire) сторона, яка за дорученням і за рахунок комітента за певну винагороду укладає від свого імені торговельні угоди. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комісіонер — МА́КЛЕР (професійний посередник в укладанні торговельних та біржових угод тощо); КОМІСІОНЕ́Р (посередник у торговельних операціях); ФА́КТОР (дрібний посередник). Словник синонімів української мови
  7. комісіонер — Комісіоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комісіонер — КОМІСІОНЕ́Р, а, ч. Посередник у торговельних операціях, який виконує доручення за певну винагороду. Тут щодня ходить комісіонер до Ялти (Л. Укр., V, 1956, 191); Необхідність витіснення з торгівлі.. Словник української мови в 11 томах
  9. комісіонер — рос. комиссионер сторона комісійної угоди, котра за дорученням іншої сторони — комітента за його рахунок і певну винагороду укладає від свого імені торговельні угоди. Eкономічна енциклопедія