контрадикція

контради́кція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрадикція — -ї, ж. Логічно суперечливе судження; суперечність у процесі міркування, яка порушує закони формальної логіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контрадикція — Суперечність Словник чужослів Павло Штепа
  3. контрадикція — контради́кція (від лат. contradictio – суперечність, заперечення) логічно суперечливе судження; суперечність у процесі міркування, яка порушує закони формальної логіки. Словник іншомовних слів Мельничука