1. Орфографічний словник української мови

красіти

красі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красіти — див. КВІТНУТИ, КРАСУВАТИСЯ; Г. червоніти, шарітися. Словник синонімів Караванського
  2. красіти — -ію, -ієш, недок. 1》 розм., рідко. Те саме, що красуватися 1), 4). 2》 діал. Червоніти, шарітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красіти — КРАСІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. розм., рідко. Те саме, що красува́тися 1, 4. Світло .. яріло .. на дівочих та молодичих білих, синіх, червоних, зелених та рябих убраннях, що красіли, як весняний цвіт (Леся Українка). 2. діал. Червоніти, шарітися. Словник української мови у 20 томах
  4. красіти — КРАСУВА́ТИСЯ (вабити зір, виділятися красою), ВИКРАША́ТИСЯ розм., КРАСУВА́ТИ розм., КРАСІ́ТИ розм.; ПИША́ТИСЯ, ПИША́ТИ заст., ПИШНІ́ТИ діал., ПИШНІ́ТИСЯ діал. (мати надзвичайно привабливий вигляд). — Док.: закрасува́тися, запиша́тися. Словник синонімів української мови
  5. красіти — КРАСІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. розм., рідко. Те саме, що красува́тися 1, 4. Світло.. яріло.. на дівочих та молодичих білих, синіх, червоних, зелених та рябих убраннях, що красіли, як весняний цвіт (Л. Укр., III, 1952, 670). 2. діал. Червоніти, шарітися. Словник української мови в 11 томах
  6. красіти — Красіти, -сію, -єш гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139. Словник української мови Грінченка