кулачити

Значення в інших словниках

1. кулачити — див. бити Словник синонімів Вусика
2. кулачити — -чу, -чиш, недок., перех., діал. Бити кулаками (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулачити — КУЛА́ЧИТИ див. кулакува́ти. Словник української мови у 20 томах
4. кулачити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
5. кулачити — КУЛА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Бити кулаками (у 1 знач.). Як прозрів [Турн], кулачив Рутулян (Котл., І, 1952, 264); — Гамселити [панів], — підказав Покиван,— Товкмачити,— підказали з юрби..— Трощити! Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 368). Словник української мови в 11 томах
6. кулачити — Кулачити, -чу, -чиш гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40. Словник української мови Грінченка