кумонька
ку́монька
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумонька — див. кума Словник синонімів Вусика
- кумонька — -и, ж. 1》 Пестл. до кума. 2》 перен. Те саме, що кумася 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумонька — КУ́МОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до кума́. Поставив козак Нечай Три сторожі в місті, А сам пішов до кумоньки Щуку-рибу з'їсти (з народної пісні); – Чула я, кумонько, чула теє все; та що ж? – думаю (Леся Українка); – Пісню, кумонько! Пісню!... Словник української мови у 20 томах
- кумонька — КУ́МОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до кума́. Поставив козак Нечай Три сторожі в місті, А сам пішов до кумоньки Щуку-рибу з’їсти (Укр.. думи.., 1955, 112); — Чула я, кумонько, чула теє все; та що ж? — думаю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- кумонька — Кумонька, кумочка, -ки ж. ум. отъ кума. Словник української мови Грінченка