курбет

курбе́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курбет — -у, ч. 1》 Стрибок верхового коня з підібганими передніми ногами. || Вид акробатичного стрибка. 2》 перен. Несподівана витівка, дивний вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курбет — Витівка, вибрик Словник чужослів Павло Штепа
  3. курбет — КУРБЕ́Т, у, ч. Стрибок верхового коня із зігнутими передніми ногами. Після кількох вольтів і курбетів благородної тварини Араміс відчув такий нестерпний біль, що зблід і похитнувся (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма); // Вид акробатичного стрибка. Словник української мови у 20 томах
  4. курбет — курбе́т (франц. courbette, від courber – стрибати) 1. Стрибок верхового коня з зігнутими передніми ногами. 2. Вид акробатичного стрибка. 3. Переносно – несподівана витівка, дивний вчинок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. курбет — КУРБЕ́Т, у, ч. Стрибок верхового коня з підібганими передніми ногами; // Вид акробатичного стрибка. Спершу робили найпростіше — стойки, курбети, сальто. Але навіть під час виконання цих нескладних акробатичних вправ Марко Баніт ретельно стежив за кожним рухом юнака (Ткач, Арена, 1960, 141). Словник української мови в 11 томах
  6. курбет — Курбе́т, -та м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12355. Словник української мови Грінченка