куцо

Значення в інших словниках

1. куцо — розм. Присл. до куций 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. куцо — КУ́ЦО. Присл. до ку́ций 1, 2, 6. Що було довге, по кістку, – зробить куцо, ледве до колін, і тішиться: ото в мене модна сукня (Г. Хоткевич); Всі складні проблеми людських стосунків... Словник української мови у 20 томах
3. куцо — КУ́ЦО, розм. Присл. до ку́ций 6. Всі складні проблеми людських стосунків, проблеми культури й мистецтва Кушнір намагався увібгати в кілька відомих партійних істин, які він затвердив на зубок, але розумів їх куцо й примітивно (Руд., Остання шабля, 1959, 547). Словник української мови в 11 томах
4. куцо — Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140. Словник української мови Грінченка