1. Орфографічний словник української мови

кюре

кюре́

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кюре — КЮРЕ – КЮРІ Кюре, невідм., с. У Франції та Бельгії – парафіяльний католицький священик. Кюрі, невідм., с. Одиниця виміру радіоактивності. Літературне слововживання
  2. кюре — невідм., ч. У Франції та Бельгії – парафіяльний католицький священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кюре — Священик Словник чужослів Павло Штепа
  4. кюре — КЮРЕ́, невідм., ч. Католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких ін. країнах. Вісімдесятирічний вер'єрський кюре .. мав право повсякчасно відвідувати в'язницю, лікарню і навіть притулки для бідних (Д. Паламарчук, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. кюре — кюре́ (франц. cure, від лат. curo – піклуюсь) католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких інших країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кюре — Кюре́, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кюре — КЮРЕ́, невідм., ч. У Франції та Бельгії — парафіяльний католицький священик. Словник української мови в 11 томах