кіз

кіз

іменник чоловічого роду

кізяк

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. кіз — Кіз, кізу м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. см. кізяк. Словник української мови Грінченка