кіз
кіз
іменник чоловічого роду
кізяк
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- кіз — Кіз, кізу м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. см. кізяк. Словник української мови Грінченка