1. Орфографічний словник української мови

кінчитися

кінчи́тися 1

дієслово доконаного виду

завершитися; минути

кінчи́тися 2

дієслово доконаного виду

умерти

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінчитися — див. кінчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кінчитися — КІНЧИ́ТИСЯ див. кінча́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. кінчитися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. кінчитися — Кінча́тися і кінчи́тися; докон. скінчи́тися або кінчи́тися ким, чим, на кому-чому, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кінчитися — КІНЧИ́ТИСЯ див. кінча́тися. Словник української мови в 11 томах