кіста

кіста́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири кісти́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіста — -и, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кіста — КІСТА́, и́, ж., вет., мед. Патологічна порожнина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кіста сальної залози шкіри, атерома, спостерігається на ділянках шкіри, багатих на сальні залози – волосистій частині голови, обличчі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. кіста — кіста́ (від грец. κύστις – міхур) порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кіста — КІСТА́, и́, ж., мед. Порожниста пухлина в органах і тканинах людини й тварин, заповнена рідиною або кашкоподібною масою. Кістою взагалі називається порожнина, виповнена будь-яким вмістом (Курс патології, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах