кітлик
кі́тлик
іменник чоловічого роду
казанок
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кітлик — Кі́тлик: — горщик, у якому варять куліш; казанок [I] — котел, бак [51;52] Словник з творів Івана Франка
- кітлик — -а, ч., діал. Казанок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кітлик — КІ́ТЛИК, а, ч., діал. Казанок. Прив'язав гуцул свого коня до каменя, а сам із сухих дров наклав ватру, взяв кітлик і пішов набрати води на кулешу (з легенди); Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (І. Словник української мови у 20 томах
- кітлик — КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В. Словник синонімів української мови
- кітлик — КІ́ТЛИК, а, ч., діал. Казанок. Тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (Фр., II, 1950, 124). Словник української мови в 11 томах
- кітлик — Кітлик, -ка м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. см. кулешінник. Шух. І. 96. Словник української мови Грінченка