кіточка

кі́точка

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіточка — КІ́ТОЧКА, и, ж., розм. Зменш.-пестл. до кі́тка. Наївся кіт солонини, а кіточка сала, Ото-с мені, дівчинонько, до серця припала (з коломийки); Кіточка пестилася коло вояка, мурликала, наче хотіла з ним розмовляти, а потім засинала (із журн. Словник української мови у 20 томах
  2. кіточка — КІ́ТОЧКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до кі́тка. *У порівн. Лестячися до батька, мов кіточка, вона пішла з ним у покої (Фр., III, 1950, 154). Словник української мови в 11 томах