1. Орфографічний словник української мови

ладівниця

ладівни́ця

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладівниця — Ладівни́ця: — патронташ [47] Словник з творів Івана Франка
  2. ладівниця — -і, ж., військ., іст. Скринька для зберігання набоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ладівниця — ЛАДІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що патронта́ш. На Олексі блищала позолочена ладівниця (Г. Хоткевич); Через плече в мене висіла дубельтівка, а на паску – ладівниця з кількома набоями (Олесь Досвітній); Відпочивши трохи, я підвівся... Словник української мови у 20 томах
  4. ладівниця — ПАТРОНТА́Ш, ЛАДІВНИ́ЦЯ, ЛАДУ́НКА (ЛЯДУ́НКА) заст. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі (А. Головко); Через плече в мене висіла дубельтівка, а на паску — ладівниця з кількома набоями (О. Словник синонімів української мови
  5. ладівниця — Ладівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ладівниця — ЛАДІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що патронта́ш. Обличчя в Чубенкових бійців були зосереджені й уважні, .. вони діловито мацали й розстібали ладівниці (Ю. Янов., І, 1954, 293); Через плече в мене висіла дубельтівка, а на паску — ладівниця з кількома набоями (Досв., Вибр., 1959, 420). Словник української мови в 11 томах
  7. ладівниця — Ладівниця, -ці ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444. Словник української мови Грінченка