лазун

лазу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазун — ЛАЗУ́Н, а, ч., діал. 1. Той, хто добре лазить по деревах, скелях і т. ін. У скелелазному таборі на Довбушах інструктори та досвідчені лазуни також не втрачали часу даремно і працювали над своїми проектами (з газ.). 2. Те саме, що бродя́га. Словник української мови у 20 томах