1. Орфографічний словник української мови

ласач

ласа́ч

іменник чоловічого роду, істота

ласун

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласач — -а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ласач — ЛАСА́Ч, а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.). Страшний ласач патлатий [ведмідь] учищає та й учищає мед по волі й по роздоллі (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. ласач — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник синонімів української мови
  4. ласач — ЛАСА́Ч, а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.). Страшний ласач патлатий [ведмідь] учищає та й учищає мед по волі й по роздоллі (Вовчок, І, 1955, 383). Словник української мови в 11 томах
  5. ласач — Ласа́ч, -ча́ м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141. Словник української мови Грінченка