латання

лата́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латання — -я, с. Дія за знач. латати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. латання — ЛАТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лата́ти¹. Жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води. Довкола співака чулось зітхання (Н. Королева); Пішов далі .. Словник української мови у 20 томах
  3. латання — лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Фразеологічний словник української мови
  4. латання — Лата́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. латання — ЛАТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лата́ти¹. ◊ Лата́ння дір — часткове задоволення гострої потреби в чому-небудь. В його [пана маршалка] голові дозріла геніальна думка: .. Словник української мови в 11 томах
  6. латання — Лата́ння, -ня с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у. Словник української мови Грінченка