1. Орфографічний словник української мови

лауда

ла́уда

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лауда — -и, ж., муз. Італійська духовна позалітургічна пісня, поширена у 13-16 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лауда — (від лат. laus — уславлення) — італійська духовна пісня типу гімну, особливо поширена в ХІІІ — ХVI ст., коли її виконували на площах, вулицях, в оселях та на зборах 'братів — лаудитів'. Словник-довідник музичних термінів
  3. Лауда — (Lauda) Нікі (Андреас Ніколаус), нар. 1949, австр. автогонщик; тричі чемпіон світу Формули-1 (1975, 1977, 1984). Універсальний словник-енциклопедія