легування

легува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легування — -я, с. Дія за знач. легувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. легування — ЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. легува́ти. Доведена доцільність застосування іонної імплантації для модифікації та легування поверхневих шарів (з наук.-техн. літ.); Міцність металів можна змінювати за допомогою легування (додаванням до даного елемента домішок інших) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. легування — легува́ння (нім. legieren – сплавляти, від лат. ligo – зв’язую, з’єдную) введення у метали або їхні сплави інших хімічних елементів, щоб одержувати сплави певного хімічного складу з потрібними властивостями. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. легування — Введення сторонніх речовин (домішок) до твердого тіла (металу, напівпровідника, керамічного матеріалу) з метою зміни його властивостей (електричних, оптичних, механічних та ін.). Універсальний словник-енциклопедія
  5. легування — ЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. легува́ти. Міцність металів можна змінювати за допомогою легування (додаванням до даного елемента домішок інших) (Наука.., 11, 1961, 37). Словник української мови в 11 томах