лигнути

Значення в інших словниках

1. лигнути — див. бити Словник синонімів Вусика
2. лигнути — I -ну, -неш, док., перех., вульг. Однокр. до лигати II. II -ну, -неш, док., перех., вульг. Ударити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лигнути — ЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, вульг. Ударити. Чіпка, як почув про діло – мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний); Хтось лигнув його [Андрія] так, що він зарився у пісок (Григорій Тютюнник); Ларченка як хто по потилиці лигнув (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
4. лигнути — (-ну, -неш) док.; що; жрм. Випити спиртного напою. Ми лигнули коньяк, позадиравши голови, мов собаки, й мені трохи попустило (Л. Кононович, Феміністка); Традиційний, добре випробуваний метод — лигнути і забутися (А. Морговський, Тінь птеродактиля). Словник жарґонної лексики української мови
5. лигнути — як (мов, на́че і т. ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т. ін.) по голові́ кого і без додатка. Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. — Приїхав я вчора .. ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Фразеологічний словник української мови
6. лигнути — КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. лигнути — ЛИГНУТИ¹ ну́, не́ш, док., перех., вульг. Однокр. до лига́ти². І сонце злізло височенько, Уже час сьомий ранку був; Уже закушовав [закушував] смачненько, Хто добре пінної лигнув (Котл., І, 1952, 209); Там на диво бенкет розпочався. Словник української мови в 11 томах
8. лигнути — Лигну́ти, -гну́, -не́ш гл. 1) см. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263. Словник української мови Грінченка