1. Орфографічний словник української мови

лобковий

лобко́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобковий — -а, -е. Прикм. до лобок II. Лобкове волосся. Лобкова воша — воша, що передається переважно статевим шляхом, спричиняючи венеричне захворювання – лобковий педикульоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лобковий — ЛОБКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лобо́к². В праву сідницю [Фереклові] ударив [Меріон], і вмить під лобковою кістю Прямо в міхур сечовий простромилося вістря навиліт (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); Ділянкою підпотиличної ямки голівка плода впирається в лобкову дугу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. лобковий — ЛОБКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лобо́к². Кожна безіменна кістка [таза дитини] складається.. з трьох самостійних частин, які прилягають одна до одної: клубової кістки, сідничної і лобкової (Шк. гігієна, 1954, 69). Словник української мови в 11 томах