1. Орфографічний словник української мови

лоскотання

лоскота́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоскотання — -я, с. Дія за знач. лоскотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лоскотання — ЛОСКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лоскота́ти 1. Ми нахилялись над краєм човна, .. чули на щоках лоскотання волосся (М. Коцюбинський); Наркіс подарував їй [Касандрі] вміння заглиблюватись в себе і виробляти там все, що заманеться: літати... Словник української мови у 20 томах
  3. лоскотання — ЛОСКОТА́ННЯ (доторкання до шкіри, що викликає легке нервове збудження), ЛО́СКІТ, ЛО́СКОТИ мн., ДОТИКА́ННЯ діал. Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся (М. Коцюбинський); Тонкий, ніжний лоскіт трепетом проймав усе тіло (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
  4. лоскотання — Лоскота́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лоскотання — ЛОСКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лоскота́ти. Ми нахилялись над краєм човна, .. чули на щоках лоскотання волосся (Коцюб., II, 1955, 302); *У порівн. Мрії ворушились серед мертвої тиші.., неначе страшне русалчине лоскотання (Н.-Лев., IV, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах
  6. лоскотання — Лоскота́ння, -ня с. Щекотаніе. Словник української мови Грінченка