лужок

лужо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лужок — ЛУЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до луг¹. Цісар Леопольд підійшов до похідного столика, випив келих прохолодного, з льодом, червоного вина, .. попрямував до гурту генералів, що на зеленому лужку шанобливо ждали імператора (В. Малик); Усі сільські знали, .. Словник української мови у 20 томах
  2. лужок — -жка, ч. Зменш.-пестл. до луг I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лужок — (-жка) ч., жрм. Мер Москви Юрій Лужков. Київський "Лужок" (заголовок статті про мера Києва О. Омельченка) (ПіК, 2001, № 17). Словник жарґонної лексики української мови
  4. лужок — Невеличка галявина у парку, сквері. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. лужок — ЛУЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до луг¹. По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки (Н.-Лев., II, 1956, 391); На лужок, на грядку вибігло телятко (Стельмах, Живі огні, 1954, 24); Стежки забігали аж у зелений вербовий лужок (Кобр., Вибр., 1954, 148). Словник української мови в 11 томах
  6. лужок — Лужок, -жка м. ум. отъ луг. Словник української мови Грінченка