1. Орфографічний словник української мови

лушпинка

лушпи́нка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лушпинка — -и, ж. Зменш. до лушпина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лушпинка — ЛУШПИ́НКА, и, ж. Зменш. до лушпи́на. Зелені їжачки (таки ж їжачки!) [каштани] падають, розбиваються, і в білих лушпинках лежать блискучі, немов полаковані, брунатні горіхи (П. Загребельний); Цікава білка струшує лушпинки, несуть моріжки, що у кого є. Словник української мови у 20 томах
  3. лушпинка — ЛУШПИ́НКА, и, ж. Зменш. до лушпи́на. Хима.. поставила на припічок горщик з гарячою бараболею в лушпинках (Коцюб., І, 1955, 87); Інколи лушпинка від насіння приліплялась до нижньої губи, і тоді вона [дівчина] коротко дмухала через губу, щоб лушпинка злетіла (Смолич, День.., 1950, 16). Словник української мови в 11 томах
  4. лушпинка — Лушпи́на, -ни ж. 1) = лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Ном. № 10381. Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. ум. лушпинка, лушпиночка. Словник української мови Грінченка