лівиця
ліви́ця 1
іменник жіночого роду
ліва рука
ліви́ця 2
іменник жіночого роду
ліві сили — в політиці
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лівиця — Ліви́ця: — ліве політичне угруповання [44-1] Словник з творів Івана Франка
- лівиця — Ліви́ця. Збірна назва партій чи фракцій лівого спрямування, ліве угрупування. Також найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б. Українська літературна мова на Буковині
- лівиця — Ліва рука; (у партії) ліве крило, ліва фракція. Словник синонімів Караванського
- лівиця — див. рука Словник синонімів Вусика
- лівиця — -і, ж. Ліва рука; прот. правиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лівиця — ЛІВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Ліва рука; протилежне правиця, права рука. Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою скибою й відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (М. Словник української мови у 20 томах
- лівиця — ЛІВИ́ЦЯ (ліва рука), ЛІ́ВА у знач. ім. Лівиця втримувала залізного прута, а правиця била молотом (Б. Харчук); І той, що мертвих, на баяні Загравши, розбудити вмів, Та десь побіля Обояні На лівій пальці погубив (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- лівиця — ЛІВИ́ЦЯ, і, ж. Ліва рука; протилежне правиця, права рука. Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою скибою й відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
- лівиця — Ліви́ця, -ці ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37. Словник української мови Грінченка