1. Орфографічний словник української мови

медівник

медівни́к

іменник чоловічого роду

медовий коржик

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медівник — -а, ч. 1》 Те саме, що медяник. 2》 бот., діал. Підмаренник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. медівник — МЕДІВНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що медя́ни́к. [2-й чоловік:] Подивився б ти, як він було увійде у хату, то так дітвора і вкриє його: тому медівника дасть, тому бублика, іншому копійку... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. медівник — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
  4. медівник — Медяни́к і медівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. медівник — МЕДІВНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що медя́ни́к, [2-й чоловік:] Подивився б ти, як він було увійде у хату, то так дітвора і вкриє його: тому медівника дасть, тому бублика, іншому копійку… (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. медівник — Медівник, -ка м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. Вх. Пч. І. 10. б) Galeopsis versicolor. ЗЮЗО. І. 123. в) Dracocephalum Moldavica. ЗЮЗО. І. 121. см. медяник 2. Словник української мови Грінченка